Придите ко Мне все труждающиеся и обремененные,и Я успокою вас;...
(Матфея11:28)
Опять забралась в сердце грусть,
Проблемы тяжким грузом давят.
К Тебе в молитве обращусь,
Царю,кто этим миром правит!
В слезах стою я пред Тобой
В мольбе взывая:"Боже мой!
Услышь ты стон моей души,
С любовью сердце исцели.
Ты знаешь,Боже,как найти
Ответы в жизненном пути!"
И силой Божьей в этот час
В душе моей отозвалась
Та радость,что лишь Бог дает
И мир елеем в сердце льет.
Мне силы дал Спаситель мой-
Готов идти я за Тобой!
Муравьева Ольга,
Узбекистан,Учкудук
36 лет,в 2000 г. приняла водное крещение в г.Зеравшане.Замужем.Хочу опубликовать свои стихи. Надеюсь,что они хоть кому-то помогут.Печатаюсь впервые.В данный момент -член Учкудукской церкви. e-mail автора:muravieva.olga@mail.ru
Прочитано 2785 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
